(Світлій пам’яті сусіда Михайла Данилишина)
Було́ б тобі́ сьогодні шістдесят,
Та ти пішов у засвіти, сусіде,
Я вірю – не хотів ти помирать…
І сонце більше вже тобі не зі́йде.
Було́ б тобі́ сьогодні шістдесят,
Лиш трішки ти ступив за пів століття,
Не зможеш більше пісню заспівать,
І не пізнав, на жаль, ти довголіття.
Було́ б тобі́ сьогодні шістдесят,
І птахом ти у засвіти полинув,
Та ще й жнива не встиг ти розпочать
І ліг так рано вже у домовину.
Було́ б тобі́ сьогодні шістдесят,
Та більше ти не станеш на порозі,
Ні з ким із нас не будеш розмовлять,
Бо вже твоя душа у рай в дорозі.
Було́ б тобі́ сьогодні шістдесят,
Але життя так рано обірва́лось,
Ніхто не вийде вже тебе стрічать,
Розпуки й болю рідним лиш дода́лось.
Було́ б тобі́ сьогодні шістдесят,
Але твоя́ свіча вже догоріла,
Пішов за обрій в Вічність спочивать,
Бо чорна пта́ха в сад твій залетіла.
09.06.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_роки_життя_вічність_потойбіччя.
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР