Чернігове, колиско України,
Ровесник ти і Києва, й Русі,
Беріг завжди своє і їх коріння,
Молився їхній славі і красі.
Ти знав і гострі стріли половецькі,
Татарський меч тебе не заколов,
Народжував полки й пісні стрілецькі,
Від котрих дух у ворога холов.
Чернігове, тисячолітній граде,
Не раз – не два ти кровію стікав,
Та оберегом волі був і правди,
Таким себе утвердив і в віках.
Ти знав неволі смак і біль облоги,
Полин розчарувань пив і утрат,
Та віри не згубив у перемогу,
Коли бомбив тебе «вчорашній брат».
Моє чоло давно вже посивіло,
В тобі ж пульсує роду мого кров.
Сьогодні ти у чорних ще руїнах,
Але несу тобі свою любов.
Чернігове, колиско України,
Немає тобі рівних на землі,
Живеться тут і дихається вільно,
Бо сам Господь любить тебе звелів.
5.05.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Ганна Верес