На душі шкребуться кішечки,
Вони вишкреблись з обстрілів в Бучі.
Я не дивлюсь більше новини,
Бачу їх кожний день. Неминучі.
Після вечері у нас сирени.
За сніданками - нові фото.
Від них рвуться від серця вени,
І хочеться вбити кожного москальського zкота.
Як Херсону закрили очі.
Там де Харків порвали на м’ясо.
В Маріуполі кров гуркоче,
Під землею кричать - безголосо…
В цю весну червоніють квіти.
І ніколи нам не заснути.
Поки сняться розстріляні діти,
Поки сняться ті мертві руки.
Ми не пишем весняні вірші,
На землі нашій кодло вороже!
Я не дивлюсь новини більше,
Але бачу їх кожний день… Боже
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2022
автор: _VISKAS_