ВАНІЛЬ

Руйнівна  кохання  сила.
Хімія  проста.
Розполохані  вітрила.
Вицвілі  вуста.
Приціл  збитий.  В  зрізі  простір.
Збуджена  ваніль.
На  байдужому  помості
Болю  зріє  сіль.
Здичавіла  парадигма.
Під  один  шаблон
Кожен  жертвує  наївно
Бутністю  за  сон.
Прагне,  рветься  до  утроби,
Поринає  знов
В  єдність  тіла,  тишу  Бога,
Мить,  як  в  світ  зайшов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2022
автор: Пісаренчиха