Щоденник жахіть це маленьке дитя
Писало й читало на дні підземелля,
Дивилося в очі щоразу смертям,
Що долі на муку невпинно скрізь мелють.
Білявий хлопчина напився журби,
Хоч часто йому бракувало водиці.
Він міг і не вижити навіть, якби
У нього не була вся правда в правиці.
Тримав її міцно в руці аж сто діб,
З темниці літопис він виніс нарешті.
Щоденник йому був дорожчим за хліб –
Він має всю правду до світу донести.
Він має сказати дорослим мужам
Про всю філософію темені й світла.
Про той Маріуполь, де був чорний жах –
Жахіття його лише восьмого літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2022
автор: Шостацька Людмила