Заблукала війна у мій Край,
За Сусаніна їй — московити,
Ті, що оком дивились неситим
На з любов'ю наш плеканий рай.
Не сиділося вдома чому?
Хто сюди цих потвор кликав в гості?
Пощастить — уціліють як кості,
Бо тут нищити звикли чуму.
Не живеться у спокої їм,
Пронесли крізь століття ненависть.
На гербі змутувала двоглавість,
Тож мутанти заповнили "дім".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2022
автор: Патара