Дивись, малий, я не шукаю правди.
Її не має вже давно,
Життя — не партія у карти,
Ти завжди дурень, все на кон.
Життя — то трошки доміно,
Білі і чорні точки,
Проте, як хисту не дано,
Клади гроші на бочку.
Я пробиваю третє дно,
Рахую свої рочки,
Себе збираю, наче скло.
Куди нести? Є точки?
В моїй душі панує зло,
Я - лють сама, синочку,
Життя до цього призвело,
Ще мить — і у віночку.
Правда життя, вона є що?
Ніким небачена, дружочку.
І хай то станеться будь-що,
Надійся на свою сорочку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2022
автор: О.Лекса