Для чого в світі ми живéмо?
Для чого народились ми в житті?
Куди невпинно все ідéмо?
Що нас усіх чекає в майбутті?
Звичайно, подані питання
Хоч раз собі ж і ставив кожен з нас
З вогнем палкого сподівання,
Що відповідям їхнім прийде час.
Гадаю, відповіді треба
Шукати добре кожному в собі,
А не чекаючи, що з неба
Пошле одного дня їх Бог тобі.
У кожному із нас ще змалу
Закладено чи здібність, чи талант.
Знайти лиш треба їх, помалу
Відточувати, наче діамант.
Можливо, те, що ти умієш,
І є призначенням твого життя.
Яке насіння в нім посієш,
Такі й плоди тобі дасть майбуття.
Та також треба нам зважати
На те суспільство, в кóтрім живемо,
Бо разом можна все здолати
Й здобути все, що прагнемо, ждемо.
Що в майбутті всіх нас чекає,
Ми творимо вже нині повсякчас.
Яким воно в дім завітає,
Залежить лиш від кожного із нас.
Для чого в світі ми живéмо?
Аби себе змогли всі проявить
І чи то разом, чи окремо
Свій гідний вклад у ньому залишить.
Євген Ковальчук, 25. 12. 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2022
автор: Євген Ковальчук