ранок ніколи не буває добрим
і Жюстін про це знала
вона була лицарем концептуально-хоробрим
і в постіль до чоловіків вже не лягала.
для неї джеп — удар крисячий
повірте, люде, їй зраджували, їй було важко!
вона ненавиділа сміх дитячий
Жюстін боялась. їй було страшно.
вона любила вечори.
зірки їй також були до снаги.
самотні зими, ночі золоті.
вона вже знає, хто є ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2022
автор: Харрієт