ЗЕРНЯ

Ти  в  полі  воїн.  Та  війна  за  душі.
Одвічний  бій  без  правил  і  умов.
Дістань  свою,  заховану  до  мушлі,
Живцем  постав,  хай  множиться  улов,
Що  прагне  світла.  Витопчуть  духмяну
Заблуди,  нечепури,  лиш  впусти.
Така  ця  гра.  Любові,  сили  стане
Не  впасти  у  безодню  самоти?
Себе  спасти?  Талан  зарити  в  землю,
Щоб  хто  недобрий,  часом  не  украв?
Цей  вибір:  бовтатись,  чи  вмерти  зерням,
Щоб  колосом  здійнятись  до  заграв?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2022
автор: Пісаренчиха