а люди смішні.
вони комахи. люди—сніжинки. ти їх так називаєш. ти їх так називаєш тому що більшість з них неспроможна раціонально мислити, логічно аналізувати свої думки.
вони вважають себе правильними, а вони просто кончені — такі як усі. стадо тупих баранів, які дивляться на інквізицію і нічого не роблять. вони думають так "а що я один можу зробити?". так думають сотні, тисячі. і поки вони так думали, помирали лікарі, яких обзивали відьмами.
а потім самі ж собі рили ями. я би врятувала цуценятко, а не малюка з полум'я. мене за це б побили читачі і мати малюка, якого я залишила горіти у язиках вогню. а мені *** я йобаний аутсайдер, ти чула про таке?
чому ви вважаєте, що чиєсь життя важливіше за життя іншого? ви усі йобані расисти. фашисти кляті.
чому вам важливіше життя котика аніж життя таргана?
вас з дитинства пічкають стереотипними стандартами норм і ненорм. я не хочу жити у цьому світі.
лайно.
мені сумно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2022
автор: Харрієт