Ти питаєш що я роблю,
Моя люба нене?
Ангеликів з ниточок
З сердечком черленим.
Крила ніжно-голубі,
Мов блакитне небо,
Сукня жовто-промениста,
Така, як у тебе.
Очі дуже добрі й мудрі,
Як в нашого тата,
Україну, він казав,
Берегтиме свято.
А мені на вушко ще
Шепотів тихенько:
Сину, прошу, потурбуйся
Про сестричку й неньку.
І також пообіцяв:
Як прийде додому,
То рибалити поїдем ,
Вудити до втоми.
Й на парад усі підемо
У День Перемоги,
Бо незламна Україна
Під захистом Бога!
Я Ангеликів змайструю
Багато-багато -
Буде гарний оберіг
У кожного тата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2022
автор: Марія Демянюк