Я сповістила накінець
Про себе твоїй дружині так
Як слід богині, в її домі,
В Ітаці, голосом
Безплотним: вона кинула ткати і оглянулася
спочатку вправо, потім вліво,
хоча насправді безнадійна справа
відстежити цей голос до якогось
реального начала: Я сумніваюсь
що вона повернеться до ткацького станка,
дізнавшись те, що знає зараз. Коли
побачиш її знову, скажи їй,
що ось так прощаються богині.
Якщо я в голові її назавжди,
То і в твоїм житті назавжди.
[b]Louise Gluck CIRCE'S GRIEF[/b]
In the end, I made myself
Known to your wife as
A god would, in her own house, in
Ithaca, a voice
Without a body: she
Paused in her weaving, her head turning
First to the right, then left
Though it was hopeless of course
To trace that sound to any
Objective source: I doubt
She will return to her loom
With what she knows now. When
You see her again, tell her
This is how a god says goodbye:
If I am in her head forever
I am in your life forever.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2022
автор: Зоя Бідило