Не терплять в Україні москалів,
З давніх давен, від прабатьків, від віку,
О, скільки вже злетіло їх голів,
Не знаємо числа того ми ліку.
Вони зрадливі і підступні теж,
Брехливі і їм вірити не треба,
І злочин чинять все вони без меж,
Багато їх могил є просто неба.
Вони стріляють і вбивають нас,
Без жалю, деспотично і жорстоко,
Те чинять в сьогодення час,
То все нажаль, не є поодиноко.
У всі віки вбивали вони нас,
І в світі цім вчинили зла багато,
Зруйновані міста і це в наш час,
І захищає нас чийсь рідний тато.
Ми кличемо до Бога в молитвах,
І сподіваємось, що буде краще
Ми винні перед Ним, бо ми в гріхах,
Не кине нас Господь напризволяще.
Ми не забудем руйнування, кров,
І відповідь надасть за все Росія,
І знов в серцях відродиться любов,
Це є моя найбільша в світі мрія.
14.06.2022
© Євген Орлов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2022
автор: Tit