Точка опори

Цілую  дітей,  -
Як  спокійно  удома  спати,  -
Цей  сон  береже
Божа  Мати  й  вони,
Солдати  –
Мій  ранок  і  день,
І  безцінну  можливість  жити.
Хтось  вкотре  –  на  фронт,  
Ну,  а  хтось  –  вже  ніколи  звідти.
Шукаю  момент
Неповернення  –  
Том?  Сторінка?
Гортаю  назад  –
Шрифт  дрібний,  пам'ять  куца  –
Гірко.
Пронизує  біль
Крізь  солдата  з  світлини  очі:
Такий  молодий  –  
Цілувати  б  дітей…
Не  хочу
Прощати  убивць,
Слабаків,  плюгаїв  дводушних.
Вода?  Камінець?
Чи  опора  і  точка?
Мучить:
У  світі  брехні
Голка  зла  -  не  в  яйці,  в  копиці
Безбожної  гри:
Правий  той,
Править  той,  
Хто  в  вівці  
Маскує  вовків.


"Дайте  мені  точку  опори,  і  я  зрушу  Землю",-  заявив  Архімед  сиракузькому  царю  Гіреону

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2022
автор: Серафима Пант