Живем на білім світі ми,
Лиш іноді злітаєм –
Все поодинці, рідко в зграї,
В яскравім світлі зверху тьми.
І добре, що тут Хмари є,
Що на землі – сховають,
Цей довгий біль хай полишає,
Таке твориться, най мине.
...Глянь, стрілка еволюції
В прострації застигла –
Тож в думах танемо безкрилих,
Надій пливуть ілюзії?
В земному світі ми, не десь,
Все рідше все ж літаєм...
Тут дрейф нелітний в цілій зграї?
- - -
Куди тепер мчить наш Експрес?
15.06.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2022
автор: Променистий менестрель