Яскравий постріл сонця
Освітить мертві очі,
Захоче показати всім тебе.
Уночі ти будеш тінню непомітною,
Зухвало будеш на самоті.
День — життя,
І ти з ним спільну мову не знаходиш.
Ніч — година смерті, вбивць-митців,
І все для тебе там своє:
Слова і мертві душі,
Ревіння хвиль без погляду людей.
Стікає кров твоя, неначе ти троянда у воді.
Живеш, живеш і от, зів'яла,
Та вода все живить,
Сподіваючись, дати змогу жити.
Але краса твоя вічна,
Немовби місяць одинокий
Дарує тобі багато років,
Змогу відтаяти мертвому тілу з полону.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2022
автор: Марія Гірка