як шовковий туман,
голубина зграя
зісковзнула з покатого даху
і по небу мете-витає,
я стою
і усим єством відчуваю
часу мирного запах -
мирного часу запах,
але як таке передати - не знаю...
стою серед міста - голову високо підвела:
супроти сонця - у голубів прозорі крила...
описали вільну дугу в голубіні
мерхтливі тіні,
і знову ховаються - птах за птахом,
птах за птахом -
за покатим шиферним дахом
і війна - день за днем,
день за днем -
ховається за вогняним гребенем
і супроти сонця
їй, кривавій, не видно кінця...
обертається
довкола вісі Земля,
от і червень
на понівечених наших полях
розцвітають маки - по двісті маків щодень...
15.06.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2022
автор: Валя Савелюк