Ніколи не думала я,
Що зрозумію що таке війна...
Вивчаючи історію у школі
Ми думали -
це не повториться ніколи!
Померли вже всі вороги
То Гітлери, то королі...
Але, життя це ніби прірва
Та нескінченная петля
Вона не дасть спокійно жити
Та поверне нам короля.
А той уявить себе зіркой
Та вирішить -"Земля моя!"
Вбиваючи людей невинних
Він буду все кричать "Ура!",
А ми - прості та мирні люди
Будем тікати хто куди
А інші - помирать в підвалах
Або ховать своїх близьких...
Чому вважають королі
Рішати мають право
Чи жити людям або ж ні
Та хто ж на це вони такі?!
Він уявив себе царем
Усіх земель, та королем
Наших життів...
Але ми маємо право жити!
Поки вони вирішують собі
Хто з них є головніший
Тут гибнуть наші парубки стрункі,
Їх дівчини, батьки і діти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2022
автор: ulia2005