Вони прийшли, як злодії - вночі.
Прийшли, як вбивці до чужого дому.
Безжальні і криваві палачі,
переступленці українського кордону.
На мирний сон квітучих міст і сіл
вогнем смертельним падали снаряди.
Не шкодували наглості і сил ці кляті орки,
а чого зара́ди?!
Заради заздрощів до того,
що жили ми краще ніж вони?
Що вдача наша гожа,
що ми не пхали носа до чужих,
що мали гідність власну й не вороже
на світ дивилися?
Любили власний дім і Україну неньку
й працювали не забираючи чуже,
і кожен день цією працею на хліб свій заробляли.
Усі під Богом ходимо...
Життя все віддає - добром добро вернеться,
а зло? Зло кане в небуття,
дощ змиє його слід, веселка знов
на наше небо повернеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2022
автор: Tanita N