Тільки зітхання від того часу залишились
А ми у в своїх дорогах заблудились
Шукаємо той вихід з лабіринту
Душа без радості, серце без ритму.
Цей стан війни…здається він надовго
Кожної ночі за воїнів тривога
Серце болить і сняться дивні сни
Цієї неспокійної пори.
Що буде далі…ніхто не знає
Природа громовицями лякає
Міста в руїнах, села у вогні
Немає згоди десь там нагорі.
Уся ця каламуть колись скінчиться
Салютом Перемоги зустріне день столиця
А поки що… нехай нам всім щастить
Бо нашу Україну ми завжди будем любить!
16.06.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2022
автор: wanatol