(інвектива)
Даремно фюрера загнали у куток—
Не вперш шарманку «пацифіст» заводить.—
Він же відкрив преунікальніший заводик—
Хватило б всім оргдобрив з попелу й кісток.
Десь в Халлертау бауер би мав врожай,
І хміль з тих піль смаку додав би пиву.
Варили ще й з людського жиру мило—
Відмився б якось він від злочинів.
Та жаль…
Даремно фюрера загнали—
бачить Бог…
З волосся знаєте які матраци?
До шкіри із тату доклали б праці—
Стільцями дивували б світ, як Еріх Кох.
Хоч не женіть нового фюрера в куток.
Ви, мучачись, відбілюєте душу.
Заради вас він глум терпіти мусить.
Віддайте шмат землі, який відкусить!
Не заганяйте фюрера в куток.
Ок’?
Інвекти́ва (від лат. invectiva (oratio)), у свою
чергу походить від (лат. invehor — накидаюся, нападаю) —
форма літературного твору, одна з форм памфлета,
що висміює або гостро критикує реальну
чи уявну особу або групу.
Прошу пробачення, але коментарі блокую.
Хто згоден з моїми думками, то просто вподобайте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2022
автор: Valentyna_S