Знаєш, доню, не можна всього у достатку мати.
Чогось бракуватиме, завжди будеш це відчувати.
Здоров'я, щастя, любові чи (банально!) грошей,
Або коханий буватиме недостатньо хорошим:
Одного дня чомусь не скаже, як палко любить,
А іншого - вже не так ніжно тебе він голубить.
Завжди і у всьому відшукати можна недоліки,
Як результат - поганий настрій, мігрені, коліки...
Знаєш, доню, твій вибір відчувають навіть зорі:
Бачити добре чи погане, кликати щастя чи горе.
Так, поганого в світі сьогодні занадто багато,
Але для тебе краще, як на добре будеш чекати.
Плачешся: щастя тебе до сих пір не знайшло.
Повір, що шукає, просто десь заблукало воно.
Бо як не повіриш, то назавжди надію втратиш,
А без неї важко (неможливо) щасливою стати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2022
автор: Яніта Владович