Ти забруднилось до кісток,
Твоя подоба вбите серце,
Лютує погляд серед люду,
Ненависть скрашує життя.
Ти рано пізнавала світ
І почувалася в неволі,
Але оголена позором,
Чужим докором і прокляттям,
Навчилась міряти роки.
Як оживити вбите серце,
Якщо навколо тільки сміх?
Змиритись з болем і в проклятті,
Чекати суду над собою,
Неначе птах без крил на дні,
Жахливим каменем убитий,
Бажає пурхнути у небо,
Почути материнський спів.
Як научитись розрізняти,
Щасливу усмішку чи гнів,
Не озиратися навколо,
Коли пригніченням і в змові,
Життя закінчиться в пітьмі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2022
автор: Ти не осліп