Розум відпусти
Вдихай....
Вдихай...
На повні груди....
Задихайся....
Впускай....
Впускай...
Там...
Й там....
Впускай....
Ласкай.....
І відчувай.....
Тебе кохаю....
Знай .... Кохаю
В тобі одній я задихаюсь
Жаданним птахом
Розпускаюсь
В тобі завжди там чепурюсь...
Щоранку з сонцем розпущусь
Росою щастя я розлиюсь
В твоїй весняній зливі вмиюсь
Мала, тебе люблю
Мала , тебе чомусь кохаю
Вдихай...
Впускай.....
Лиш відчувай....
Щоранку пташкою взлітай
Все вище,
Вище....
До блаженства....
Ти на вершині.....
На піку....
Гора дрежить...
Вулкани, лави,
Злива.....
Мала, яка ти є красива.....
Ти на вершині - ти щаслива.....
Навколо небо
Як же легко, ти безтілесна
Ти сіяєш.....
Вже не ласкай....
Ти й так літаєш....
Просто відчуй....
Ти те ж кохаєш...
Щось неземне вже відчуваєш....
Ти на вершині, ти літаєш....
Не бійся
Падай....
Падай.....
Нижче...
Ти все ближче....
Лети.....
Давай.....
Ридай.....
Кричи....
Живи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2022
автор: oreol