Зміївщина втрачає хоробрих, звитяжних синів,
Замість серця в родини тепер – невигойна воронка,
Занесли ж бо до двору сліпий папірець, «похоронку» –
Молоденьке життя обірвалось в бездушній війні.
Не пробачимо ворогу смерті найкращих солдат,
Побратим над труною … І втома в очах геть червоних:
- Спочивай. І пробач. Бачиш, площа у квітах вся тоне?
Зміївщина в жалобі… За неї життя ти віддав…
Скільки ж буде смертей? Чи в жорстокості світ знавіснів?
Кожен метр України – боронять ціною страшною,
«Спи спокійно, солдате, сміливий, рішучий герою!» –
Зміївщина вклонялась в пошані синочку в труні…
Слава Героям!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2022
автор: Білоозерянська Чайка