мільярд дерев, мільярд дерев!
вгадайте: що хотів сказати
пан зезедент, коли оголосив
оту свою сміливу ініціятиву?
він любить гру, знайомий з грою слів,
і щохвилини творить одне ліричне диво.
він каже: "бо оранта ― наді мною,
вона була такою ще й перед війною.
хіба це не підстава лишатися собою?
отож-бо й ризикую своєю бородою";
він каже: [i]а росія вбила нашу мрію.
всі українці мріяли про мій мільярд дерев.
ця древня русь дала европі 12 королев,
та ще й одного лідера. ―
ну, й ще, на жаль, росію.
та я поставлю путіна, як завжди, на коліна,
я знаю першокласний сортирно-вбивчий жарт.
він, кажуть, найбрудніша у всесвіті тварина,
та й я ж вам не тюхтій. мій свідок: мій мільярд[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2022
автор: Buster