Море це мілліарди рік
Що злились в одне безмежно бажанне
Тих, що ввібрали найкраще
Тих, що текли берегами
Тих, що поряд і з нами
В море любов вони несуть
тобі її лиш віддають
Ти просто морем лиш пливеш
Пірни до дна і все знайдеш
Корали, жемчуг, діаманти
Мала а ти є океан
Водою гоїш сотні ран
Море Сонце ласкає
Море Сонце чекає
Море Сонце вбирає
І тобі віддає
Отака ти вже є
Лише Сонце встає
То й тебе озаряє
В твоїх очах воно ж сіяє
Ти і частинка й цілий всесвіт
Безмежніть люба ти моя
Нічна зоря
Ти подих ночі
Лиш зазирну я знову в очі
Ти мій портал
В тобі зникаю
І цілу нічку там блукаю
Знов відкриваю небеса
Планети нові та світи
Безмежна ти
Нажаль тілесна
А може й щастя, що така
Що ще мала, а вже яскрава
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QutiA_HiZXo[/youtube]
Вночі завжди мені сіяєш
Когось напевно ти кохаєш
Тому щоночі виглядаєш
Я Арідни бачу нить
А ти продовжуєш світити
Тебе не можна не любити
Багатогранна ти
Брильянт на небі
Поряд крила
Будь же завжди така щаслива
Щоб подих завжи зупиняла
Сама ж серед зірок сіяла
Манила, ранила, жадала
І на ніч казку розказала
Сама в цій казці , щоб жила
Та молочко, щоб проливала
А ним все небо озаряла
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2022
автор: oreol