верлібр
Ти не зови мене
Я не прийду
Вже місяць й зорі
В Ангела обіймах
А ти стоїш
В садовому юру
Ніяк не змиришся
Із роллю так новою
Давно бузок відцвів
А клени все ростуть
Ще пам'ятають
Час що в попіл всіяв
Ти не зови мене
Я не прийду
Ятрить душа і тут
Все ж перед очі
Твій силует
Перон на полустанку
Тополі
Підпирають небо
Лиш цвіркуни
Все ріжуть тишу
А світляки
Як і тоді в траві
Так неймовірно
Виробляють світло
Доносяться із річки
Кваки жаб
Полин із степу
А жура із серця
Я не прийду
Вже не прийду
Пробач
19.06.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2022
автор: Променистий менестрель