Роки проходять, линуть повз немов хмарини
Слідкуєм ми за ними всі уважно проводжаєм
Лягаєм спати, а в думках чекаєм нові днини
І з кожним днем все більше й більше поважаєм
Все те що так хотілось батькові щоб ми дізнались
Все те що так в дитинстві в нашім серці залягло
Роки пройшли, поїхали і з батьком попрощались
Найкращий друг він, він виховання джерело
Тепер лиш інколи вернутись можемо із плином часу
Щоб обійняти друга, що так нам уже багато дав
Беріг любов і щастя дарував за зрілість нашу
І в душах наших батько постать часом карбував
Відлуння голосу його іще у пам'яті у нас літають
І хоч далеко інколи закине доля нас від рідних
Закривши очі діти завжди радість, щастя пригадають
Знайдуть свою хмаринку серед часу хмар суцільних
Завжди дає поради і завжди готовий захистити
Він в нас живе і завжди сили йти вперед дає
І щоб не сталося ми будем татом завжди дорожити
Він нас навчив ніколи не ділити щастя на твоє-моє
З роками скроні посивіли й посмішка у зморшках
І погляд мудрим став, таким пронизливим стрімким
Він бачить хто є хто і не залежно в яких масках
Дитина в батька вчиться бути добрим і людським
Завжди в душі, завжди у серці буде нашім тато
І відстань, час нас не розлучать всіх у цім житті
Життя за ради нас прожив і пережив за нас багато
Він завжди з нами і не залишиться ніколи в самоті
19.06.2022. (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2022
автор: Ярослав Яресько