* * *

Блукала  правда  на  задвірках  світу,
чекала  правда  правди  від  людей,
а  їх  олжа  продовжувала  гріти
вона  й  тепліша,  й  ближча  до  грудей.

Неправда  править  впевнено  і  вперто,
ще  й  істину  зведе  на  ешафот.
За  неї  люду  солодко  померти
і  мре  за  лжу  піддурений  народ.

А  правдонька  з’являється  все  рідше.
Нащо  собою  дратувати  люд?
Відкриєш  очі  стане  тільки  гірше
для  тих,  що  ждуть  солодшу  із  отрут.
21.06.22р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2022
автор: Микола Соболь