***
Хвилястий океан виводить гами,
і музика вітрів летить у далину,
я відміряю кроки островами -
на крилах світлих почуттів до Вас лечу.
***
Святою ніччю нас покриє неба простір,
щоб ми тривали довго на землі.
У мірках вічності ми - тимчасові гості -
стрічаємось, як в морі кораблі.
***
Вода під каменем шукає спокою -
натомість, закипає в шумовинні,
умить відбита скелею високою,
у води повертається глибинні.
***
Розбита хвиля прибережна
шипить змією між камінням -
загралася, необережна, -
у розпачі прийшло прозріння.
***
Матеріальний світ - мілкий для нас,
тим паче вимір третій - вище ми.
Злітаємо у парі на Парнас -
хвилясті нас підштовхують грудьми.
***
Хвилюйся море в океанській ложі,
наповнюй драйвом дальні береги,
стрічають ранки теплі дні погожі,
обом серця врятують від нудьги.
*Моя світлина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2022
автор: Lana P.