ЗСУ, ТРО і Азов

Кажуть  люди  зі  сталі,
Кипить  в  жилах    кров.
Ворог  в  повнім  овралі,  
При  згадці  ЗСУ,  ТРО  і    Азов.

Їх  нема  на  курортах,
В  Закарпатських  містах.
Їх  зустрінеш  на  фронті,                    
В  облогах,  котлах.
                     
Їх  не  видно  у  барах,                      
На  футболах  теж  ні.  
Можеш  стріти  у  храмах,                    
Та  шкода  лиш  в  труні.  

Дорослі  і  юні  герої,  
Що  вишкіл  пройшли  на  війні.                
Землі  їм  не  треба  чужої,  
Та  за  свою  готові  загинуть  в  борні.                  

Стяг  розписаний  кров'ю,                          
Й  обгорілий  в  боях.            
Додає  їм  наснаги,                      
У  битвах  запеклих  в  містах  і  полях.                        

Ну  а  ті,  що  в  полоні,    
Їм  окрема  ціна.                      
Їх  сталеві  долоні,    
Розірвуть  ці  пута  ярма.  

Смерть  прийшла  і  жахнулась,  
Тут  живих  вже  нема?  
Азовсталь  вся  розбита,  
Все  згоріло  до  тла.

Тільки  голос  з  руїн:    
Іди  геть  москальня...  
Значить  ненька  не  вмерла,    
Україна  жива!              

Ворог  лютий  тут  згине,  
І  Вкраїна  розквітне,  запанує  любов!  
Неволі  не  буде,  не  буде  оков!  
Захистять  Україну    ЗСУ,  ТРО  і  Азов!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2022
автор: Горбаль Василь