Зведіть мур аж до неба,
вище хмар дроти з струмом -
це нагальна потреба!
Це історія сумом
оповита, забута,
загартована, стерта,
сотню раз перезута,
до живого обдерта,
розграбована, вбита
і воскресша з руїни,
тя́жким болем повита...
Біль проходить крізь стіни!
Зведіть мур аж до неба!
Якщо можна то вище!
І всередині себе
зведіть також. Хай нищить
Все чуже і нерідне,
що принесли нам в хату -
на мораль й душу бідне...
Женіть нечи́сть хвостату
аж до самого пекла -
у московію кляту!
Зведіть мур аж до неба -
аж до са́мого Бога!
І всередині себе
зведіть також до нього.
Вище хмар - дроти струму
і слова молитва́ми.
Зведіть мур, а не думу -
вічний мур поміж нами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: Ксенія Фуштор