У село до баби Гані
Завітала внучка Ната,
Як в заміжжі їй погано
Почала розповідати:
-Чоловік до шлюбу клявся –
Забере мене в Полтаву,
Мамі й тату присягався
Берегти мене, як паву.
І привіз мене в квартиру:
А там - свекор і свекруха,
Тут дійшло, що я з заміжжям
Вляпалась по самі вуха.
Почалися сварки, бійки
(Аж сльозу змахнула Ната),
Через місяць цього пекла
Стали ми житло наймати.
Чоловік мій без роботи,
Я не хочу працювати,
Гроші нам на проживання
Висилали мама й тато.
А це мама захворіла,
Гроші всі пішли в аптеку,
І відмовили всі банки
Нам кредит під іпотеку.
Тож, бабусенько рідненька,
Хай здійсниться моя мрія:
Щоб в борги ми не залізли –
Ти - остання в нас надія!
Баба слухала ці звіти,
Зміряла очима Нату,
Замість грошей, заповіту,
Стала внучку научати:
-Зрозуміло навіть Рексу,
І тобі пора це знати:
Як не в ліжку під час сексу –
То нема чого стогнати.
Буде щастя вашій парі:
В мене ось велика хата,
Є город (біля гектара),
Буде де вам працювати.
Кури, гуси, качки, свині,
Фрукти й овочі хороші,
Праці підставляйте спини –
Будуть в вас водитись гроші.
Щось ти з цього зрозуміла?
-Тепер ясно,- каже Ната,-
Треба завжди під час сексу
Дуже голосно стогнати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: Катерина Собова