Сорок перший



Не  пролунав  ще  грім  небесний,
Не  вразила  ще  вість  усіх.
Ще  заспокійлива  є  преса,
Ще  пестить  вуха  щирий  сміх.
Іще  чекають  вас  надії,
Де  Татко  з  Мамою  моливсь…  
Коротка  ніч,  а  день  радіє  –
Ширяють  в  небесах  орли.

Випускників  ще  хороводи  –
Там  Місяць  крізь  хмаринки  мчить…
Традиція  –  стрічання  сходу,  
В  дорослість  кожен  так  спішить.
Звучить  баян  –  близь    річки  танці,
Любов  найперша  –  кожен  свят…        
Ще  не  будують  новобранців,
Жура  не  охопила,  вряд…  

Чарівна  горнеться  погода,
Ніхто  не  жде  страшних  подій.
Ласкаве  Сонечко  вже  сходить.
Війну  задумали  вожді  –
З  світанком  бомб  над  світом  лік!
Тепер  лиш  з  фото  супроводить  
Фатальний  сорок  перший  рік  –
З  Марії  Йван  очей  не  зводить…

17.04.2005г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: Променистий менестрель