Олег Коцарев. Мода колеблется, словно маятник…

Мода  колеблется,  словно  маятник
часов  идиотских  с  цифрами  только  двумя
и  пустым  трамплином  вместо  кукушки.

Видишь,  как  в  метро
мужские  причёски  снова  длиннеют,
почти  уже  догоняя
твою  причёску.

И  ты  постепенно  –  в  который  раз  –
превращаешься
из  стрёмного  нефора,
пидора,
байкера
(все  на  р)
в  хорошего  патлатого  чувака
с  забавной  футболкой  –
с  таким,  может,  даже  когда-нибудь
неплохо  было  бы  вдвоём
опоздать  на  лекцию

Знойная  речка  воздуха
бежит  сквозь  вагонные  форточки,
мелькают  станции,
мелькают  бутылки  пустые  
из-под  минералки.

Всё  меняется.
Но  ни  фига  не  течёт.

(Перевод  с  украинского)

+++++++++++++++++++++++++

*  *  *

Мода  хитається,  ніби  маятник
годинника  ідіотичного  з  цифрами  тільки  двома
та  з  порожнім  трампліном  замість  зозулі.

Бачиш,  як  у  метро
зачіски  чоловіків  знову  щораз  довшають,
майже  вже  доганяючи
твою  зачіску.

І  ти  поступово  вкотре
перетворюєшся
зі  стрьомного  нефора,
підара,
байкера
(все  на  р)
на  хорошого  патлатого  чувака
в  забавній  футболці,
з  яким,  може,  навіть  колись
непогано  було  б  удвох
запізнитись  на  лекцію.

Спекотна  річка  повітря
біжить  крізь  кватирки  вагона,
минають  станції
минають  порожні  пляшки
з-під  мінералки.

Все  змінюється.
Але  ніфіга  не  тече.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951190
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.06.2022
автор: Станислав Бельский