(На мелодію української народної пісні «ПРИЙМАЧЕНЬКО»)
Ми, гостинні українці,
Все життю раділи,
Доки клятії ординці
Війни не схотіли.
Так потвора ця ординська
Спокій в нас забрала,
Клята душа сатанинська
Мир наш зруйнувала.
Щоб ті орки поздихали,
А танки згоріли,
Щоб на нас не наступили,
Щоб ми не терпіли.
Щоби їхні гвинтокрили
Більше не злітали,
Щоб на неньку- Україну
Бомби не скида́ли.
Щоб роса на нашу землю
Ли́лась замість крові,
Щоби нам не зізнавався
Ворог так в «любові».
Щоби кров’ю не вмивались
Ми і наші діти,
Щоби нам не доводи́лось
В сховищах сидіти.[url=""][url=""][url=""][/url][/url][/url]
Щоби наші збройні сили
Не в окопах спали,
Щоби вражі кулі за́вжди
Всіх їх обминали.
Щоб над нами простягнулось
Знову мирне небо,
ПЕРЕМОГОЮ всміхнулось –
Нам війни не треба!
22.06.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР