Я пам'ятаю як в свій час я вигадав наперед,
Розписати кроки, рішення на кожен наступний рік.
Коли стало п'ятнадцять прийняв дилему старанно вчитися,
Але думав про дівчат в спідничках, їх формах в потертих джинсах.
Коли мені стало шістнадцять, зустрів схожу на кохання,
Червоноволосу діву від якої кров, кипіла, кипіла та клекотала.
Але щось не вийшло, та не було часу засмучуватися,
Друг виграв суперечку, товариші, хто куди розбіглись.
І ось, мої сімнадцять – я розбитий п*здюкан,
Б'ю на руках татуювання, не вигадував більше планів.
Час розшарувався, по примсі весни дихалось легше,
Адже я знайшов нових друзів, з якими все починалось:
Душевні розмови навколо багаття, воно тіло зігріє,
А завтра у нічному клубі ми п'ємо шоти, і тліємо.
Так скрізь, тут чи там, ми разом і не в біду,
Навчаюся, до речі, в уніку, точно як у шкільну пору.
Коли мені було вісімнадцять, на вулицях літо, спека,
Над вечірнім світлим місяцем, як пляма розквітло небо.
Я відчув таке, чого випробувати, здавалося б, не снилося,
П'яна дівчина, асоціація з ліліями, їй ніби як судилось
Одним поглядом, немов олійними фарбами на полотнах,
Приборкати мою Селену, і надати вогню очам.
Її посмішка, вії, вилиці, опухлі губи,
Про характер ще не знав, але дихати вже нічим було,
Поплив, мене зачепило, такий дурень... і був дебілом,
Але все це моє життя, я навряд чи би щось вигадав.
Алкоголь, хедшоти від транків, заміни, прогулянки в парку,
Я стер спогади минулого, забув на рівні атомів.
О дев'ятнадцятій стало абсурдно, дні пролітали в секундах.
Що означає "кохати"? Облизувати чужії губи.
Безглуздо? Так, безглуздо, живу по непарним будням,
Депресія на кожен день, бажаю лиш про відлюддя.
Коли мені стане двадцять я помру уві сні без сліз,
За мною будуть нудьгувати друзі, і мій британець кіт.
Після нового року, друге січня, о п'ятій ранку,
Я отримаю свободу, що з роками не знайшлася.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2022
автор: Вінчі