Увісні, де Ми…

[i][b]Свідомість  поглинута  у  темряві  тисячі  думок,
Ти  проблиск  світла  мій,  дитячий  перший  крок,

поринаю  в  далекий  небозвід  з  тобою  увісні,
заколихаються  квітки  Едему,  мов  учора,  навесні,

зірки  наші  переплелись  в  єдине  коливання,
сузір'я  вольності  душі,  нескореного  бажання,

і  сновидіння  на  шляху  до  недосяжної  мети,
не  розділяє  в  деталях  нас  на  Я  і  Ти,

немає  краю  у  бажання  вічності  пошуку  жаги,
але  є  одвічний  світ,  де  є  не  я  і  ти,  а  Ми...[/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2022
автор: Дмитро Кудрявцев