тиша води
ніша трави
целофану не|спокій
загорнутий
труп|ик
хвилі хвилюють
Харон тишу знає
назад відправляє
скуповану совість
скуйовджену болем
розтрощену штору
вікна що без шиби
сліпо жахає
пусть.кою хати
мапи дороги
чорним по чорнім
горем по долем
долоні ширшаві
стискають
мій крик
.

фото: Tata Maletska
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2022
автор: мелодія сонця