Я хочу чути,як співають цвіркуни
І відчувати пахощі від квітів,
Не знати більше про жахи війни,
Я не помітила весну,а з нею й літо.
Так хочеться колишнього життя,
Де море є, дарує спокій й нігу,
Але нема до нього вороття,
Воно неначе все закуте в кригу,
Ніщо не радує,бо спокою нема,
Летять ракети і приносять горе,
Неначе все ще є ота зима,
Коли так страшно заштормило море
І в ньому потонув смердючий орк,
Який так рвався в сонячну Пальміру,
Над морем пролунав народний зойк,
Пронизливий,ми так хотіли миру!
Ми так хотіли щастя і зірок,
Ми так хотіли жити й працювати,
А зараз хочемо,щоб здохнув кожний орк,
Який посмів нам все це зруйнувати.
26.06.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2022
автор: Руслана Сапронова