Фенікс

До  мене  лиш  з  душею  й  за  душею.
Приймаю  я  без  грошей  та  речей
усіх,  хто  згоден  пли́сти  течією,
рікою  страхів,  віри  та  ідей.

Приймаю  я  усіх,  хто  має  тяму,
усіх,  хто  відрізняє  зло  від  зла,
усіх,  хто  любить  палко  й  до  нестями,
усіх,  чия  душа  вже  лиш  зола,

усіх,  чия  душа  давно  зотліла,
і  спромоглася  з  попелу  родитись,
мов  птаха  Фенікс  -  в  вирій  полетіла,
щоб  заново  життям  своїм  напитись.

До  мене  лиш  з  душею  й  за  душею.
І  щоб  мене  зуміли  зрозуміти  -
згоріти  треба,  спаленим  брехнею,
й  на  голих  крилах  з  попелу  злетіти.

29.06.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Макс Дрозд