мене хочуть усі хлопці
мене хочу всі дівчата
не ходжу на гопці-дріпці
бо мене побила мати
принесла я гарбузяку
тому пану, шо пропав він
я люблю се кобєляку
члена його яскрить тінь
я гуляю по травичці
босоніжжю‐роздоріжжю
а він прийде до Марічці
та йя стане Запоріжжю
панихиду проведемо
півсела ше обійдемо
шоб не ходив до Марічці
бо втоплю тебе у річці
тепер боязно те, хлопе
буде в нас любов до гроба
синьоока, аж-під лоба
бо невістка я та добра!
я же вмію готувати,
і кохати, прибирати,
і стирати, танцювати,
ше й співати, колихати,
та й сапати, працювати.
ти мій милий, чорнобривий
що сі граєш-заграваєш
до дівчат усіх, сміливий
боже правий, чи не знаєш
як побаче твоя жінка
прокляне твою печінку
наоре, залає, синку
бо нечемна поведінка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2022
автор: Харрієт