Скрипка вічного буття…

[i][b][color="#ff0000"]М[/color]олочний  Шлях  твоєї  неземної  вроди,
залишив  відтиск  в  пам'яті  природи,
твої  думки  поглинають  зоряні  плеяди,
а  очі  ярчіш  за  всі  земні  смарагди  й  діаманти...


[color="#ff0000"]А[/color]ктори  світових  театрів,  всіх  народів  та  віків,
неможуть  передати  й  крихти  недосяжних  почуттів,
Примара  опери,  Лускунчик,  Фігаро  та  Жизель,
у  порівнянні  із  твоїми  почуттями,  тисячі  пустель...


[color="#ff0000"]Р[/color]еверанс  фантазії  у  безодні  чудернацьких  мрій,
шедеври  створює  й  прагне  дух  мій  до  великих  дій,
Тебе  звеличую  у  пошуках  божественної  чистоти,
де  погляд  твій  направлений  до  одвічної  мети...


[color="#ff0000"]І[/color]сторія  не  має  здогадок  про  хід  подій,
де  світ  зійшовся  воєдино,  твій  і  мій,
сузір'я  в  танці  поринають  у  бездоннеє  вино,
а  ми  з  тобою  справжніми  почуттями  живемо...


[color="#ff0000"]Н[/color]акриває  в  бурхливім  морі  вже  дев'ятий  вал,
а  в  мені  палає  Сонця  в  стократ  ярчіший  шквал,
твої  прекраснії  вуста,  терпкий  амброзії  нектар,
а  голос,  мов  ораторського  мистецтва  дар...


[color="#ff0000"]А[/color]нклав  сердечний  розширяє  зоряний  горизонт,
розкриває  потяг  мій  твій  філігранний  фронт,
метафори  не  в  силах  передати  сенс  нашого  життя,
але  Ти  в  оркестрі  серця  мого,  скрипка  вічного  буття...[/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2022
автор: Дмитро Кудрявцев