Усі світлофори червоні,
туманність розмальовує вуса.
Пошарпані рани та кров біля скроні,
вкрадене серце й розстріляна Муза.
Холод вечірніх провулків,
люди з отрутою в мові.
Не гріють: ні кава, ні теплі цілунки,
ані рідна підтримка в потрібному слові.
Дороги ведуть в потойбічність,
нитки життя не такі вже солоні.
Смакує із дикістю вічність,
як і те, що усі світлофори червоні.
16 червня 2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2022
автор: Arthur Savchuk