Розкидає життя
Роздоріжжями доль
Найрідніші серця
Невідпорністю воль
І це дерево вшир
Душі нові веде
Їх захвачує вир
І рядочком і десь
Сьогодення зв'язок
Нас єднає місток
Рідний п'єш голосок
Еліксиру ковток
Ще й і миле лице
З кілометрів доріг
Звук в часи бубонців
У кареті та в сніг
Так припони життя
Всяк долає свої
Це колюче шиття
То ворожки краї
О моя ж ви рідня
Хто ще тут хто в крилах
Йдемо всі навмання
В наших днях в милих снах
02.07.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2022
автор: Променистий менестрель