Тривожусь я…Хоч сам себе втішаю:
Мені достатньо й тих дарунків-щасть,
Що Бог на долю посилає,
Чи Він вже сонця та й не дасть?
А що занадто,теж не гоже,
За лишком щастя – край біди,
Ти й бурі надсилаєш, Боже,
А в бурях сонця не знайти…
Тривожуся, коли хтось плаче,
Й сміється хтось – не спокій є,
Бо перемоги і невдачі-
Всі тимчасовості досьє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2022
автор: Межа реальності