Я сама переплету оці сторінки,
Прошию їх волі сталевою ниттю:
Тепер не розпорошать навіть віки,
Не зникне Книга моя однієї миті.
Я сама змішаю червоний атрамент,
Додам сльози людські для міцності,
Не зблякне чорнило в якийсь момент,
Залишиться на згадку для вічності.
Я сама напишу рукописний текст,
Акуратно, старанно й розбірливо:
Ніхто не стлумачить двояко зміст
І не дорікне мені потім уїдливо.
Я напишу... Ви лишень прочитайте
Імена всіх Героїв сучасної України,
Їх у пам’яті/душах своїх закарбуйте.
Не забудьте, як прийде щастя днина
Кожного,
хто поклав за Україну своє життя,
Хто сміливо дивився у очі Смерті.
Хай ніколи не згубляться їх імена,
Кров’ю
освячені на вівтарі самопожертви.
І підпис:
Доля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2022
автор: Яніта Владович