ми бігаємо босоніж по ранковій траві, тримаючись, звісно, за руки.
я від тебе біжу, а ти мене наздоганяєш. валиш на мокру від роси траву. дивимся в бездонні блакитні очі. так треба. так можна. ти залишишся у моїй пам'яті назавжди і це взаємно.
нам знову по 14.
ти як і я — людина без імені, статусу та віку.
пташки співають і я повторюю за ними, а ти посміхаєшся.
ми молодії.
запам'ятай мене, збережи нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2022
автор: Харрієт